Мармароси

В цьому поході ми побуваємо на межі двох держав. Мармароські гори знаходяться в Україні та Румунії. Найвища вершина – Фаркеу (1,961 м), розташована у Румунії, але всю її велич буде добре видно у другий день походу, коли ми вийдемо на головний хребет, по якому проходить українсько-румунський кордон.

Піднімемося на найвищу гору української сторони Мармароського хребта – Піп Іван Мармароський (1,936 м). Одну з частин масиву називають Гуцульськими Альпами через подібний на альпійський ландшафт. Місцевий рельєф складається із крутих скелястих схилів, значних перепадів висот, гострих вершин та глибоких вузьких долин річок. Біля найвищих гір зустрічаються наслідки льодовикової діяльності – льодовикові цирки та морени. Мармароси мають унікальною геологічну будову – тут знаходяться мармурові виходи порід. У регіоні є мармуровий кар’єр, який є єдиним в Україні родовищем натурального мармуру світлих тонів.

Нижче 1500 м Мармароський масив вкритий вічноароматними смерековими лісами, вище – лежать субальпійські полонини, навесні та влітку всіяні квітами. Ці гори багаті на флору. Тут ростуть крокуси, нарциси, ломикамені, рододендрон (червона рута), карпатські дзвоники та навіть легендарні едельвейси (білотка альпійська). Саме тут альпійські луки (гори Піп Іван та Ненєска) найкраще збережені у первісному вигляді в українських Карпатах.

На третій день походу побачимо найвищий однокаскадний водоспад в Україні – Ялинський (26 м).

Дивіться відео з цього походу за посиланням на YouTube.

Спуск із г. Піп Іван Мармароський. Вершина – це та, що далі і ліворуч

1 ДЕНЬ

З Івано-Франківська їдемо в село Ділове Рахівського району на Закарпатті. Дорогою побачимо географічний центр Європи (один із них): на березі річки Тиси стоять стела та геодезичний знак із написом латинською: «Постійне, точне, вічне місце».

З Ділового всього 50 км до румунського кордону. Марамарош лежить на межі двох держав, кордон між якими позначений невисокими залізобетонними стовпчиками міжвоєнного часу та новими високими стовпами. Тому для перебування в цих горах потрібно отримати тимчасову перепустку. Для цього провідник за два тижні до походу відправляє заяву з даними учасників групи до Мукачівського прикордонного загону. Територія патрулюється прикордонниками, тому у поході при собі треба мати документ, який посвідчує особу (про це ми вам нагадаємо перед походом).

В перший день пройдемо відрізок гірської дороги вздовж гірської річки Білий та через ряди смерек. Річка типово гірська – чиста, шумна, холодна, камяниста, із міні водоспадами по всій довжині.

День завершиться на невеликій, але затишній полонині під Лисичою, з якої чудово спостерігається західний відріг гори Піп Іван Мармароський. Тут розведемо вогонь і розділимо казанок першого борщу цього походу.

Кожного вечора спершу разом виконуємо таборову рутину (ставимо намети, облаштовуємо табір, збираємо дрова, готуємо вечерю) і відпочиваємо біля вогнища, просто гуляємо та насолоджуємося природою . Вечір у горах – час для веселих співів під гітару та ігор або тихих розмов і медитації під звуки гуцульської дримби.

В перший і в останній день ідемо вздовж річки Білий

2 ДЕНЬ

Кожний ранок починається із підйому о 7 годині. Зарядка – сніданок – прибирання місця стоянки – вихід на стежку о 9 годині.

Сьогодні вирушаємо до полонини Лисичої, розбиваємо табір. Звідси будемо підійматися радіально (ідемо без рюкзаків) на гору Піп Іван Мармароський (1936 м) – найвищу вершину української частини Мармароського хребта і нашого походу.

Під час підйому ми пройдемо повз небезпечні ділянки – кулуари та цирки , утворені діяльністю льодовика тисячі років тому. Перед самою вершиною стежка виходить прямісінько на українсько-румунський кордон, вздовж якого потрібно пройти ще 300 м – і ми на вершині! Наша вершина пірамідальної форми гнейсової структури та «чотириголова» – тобто є цілим комплексом вершин. Піп Іван із сусідніми вершинами (Жербан, Берлебашка тощо) та полонинами утворюють окремий масив – Гори Піп-Іван.

Проводимо деякий час на вершині, споглядаючи з майже двох тисяч метрів всі Мармурові гори, високу Чорногору та гори сусідньої держави.

В залежності від пори року в цих місцях можна побачити багато унікальних рослин. Навесні тут повно крокусів, а влітку можна зустріти рододендрон карпатський (червону руту), нарциси або рідкісний червонокнижний едельвейс. Фотографи часто обирають цей маршрут, полюючи за цими квітами.

З вершини спускаємося назад до нашого табору на полонині Лисичій. Якщо пощастить із ясною погодою, цей день проводжатимемо, споглядаючи захід сонця за гори.

На вершині г. Піп Іван Мармароський Захід сонця, сфотографований із табору у другий день походу

3 ДЕНЬ

Сьогодні на нас чекає плавний спуск лісовою дорогою. Приблизно за годину звертаємо з дороги і починаємо йти малопомітною стежкою, яка після двох годин виведе нас до вершини водоспаду Ялинський (угорська назва – Ковгать). Не так давно він був визнаний найвищим однокаскадним водоспадом в Україні, маючи висоту 26 м. Води потоку Ялин майже прямовисно падають з високого скельного уступу. Найкраще його спостерігати, коли потік повноводний: ранньою весною або після злив.

Далі прямуємо вниз вздовж потічка і через 1,5 км виходимо до дороги, якою ми йшли в перший день. Пройшовши ще декілька кілометрів, зупиняємось на ночівлю на спеціально облаштованій галявині.

На світанку третього дня можна піднятися на гору Берлебашка (1734 м). Це вид з неї Водоспад Ялинський. Фото не дуже гарне, щоб не псувати вам враження у реальному житті 🙂

4 ДЕНЬ

В останній день можна поспати довше, адже йти доведеться всього 3 км.

Закінчиться наш похід там, де і почався – в селі Ділове, звідки повертаємося до Івано-Франківська.

Недолік походу – частина маршруту йде по дорогах, роз’їжджених машинами

СТАРТ / ФІНІШ

Зустрічаємося на залізничному вокзалі м. Івано-Франківськ до 10 години ранку, звідки їдемо в село Ділове. Відстань між ними – 140 км, які долаються в середньому за 2,5 години.

Зверніть увагу: є залізничне сполучення між Раховом та деякими великими містами України, тому можна доїхати потягом до Рахова (поїзд Київ-Рахів, Львів-Рахів, Одеса-Рахів), а звідти автобусом в село Ділове.

Якщо ви подорожуєте власним автомобілем, то найкраще залишити його в селі Ділове.

Закінчення маршруту в селі Ділове. У Франківську будемо до 18 години вечора.

ЩО ВЗЯТИ

Збираєтеся у похід самостійно, але з нашими порадами. Після бронювання походу ми надішлемо вам детальний перелік рекомендованого одягу та спорядження. Також розповімо що підійде найкраще (температурний режим спального мішка, зручність рюкзака, витривалість намету тощо).

Тут є перелік спорядження для багатоденного походу у теплу пору року.

ЗА ЩО ТА КОЛИ ПЛАТИТЕ

Для бронювання місця у групі потрібно сплатити 300 грн. Решту суму – при зустрічі готівкою чи переказом на банківську картку. Якщо ви не зможете піти, то передоплату можна використати для бронювання будь-якого іншого походу з нами.

Що включено:

харчування (від обіду в перший день до обіду в останній, будуть гарячі сніданок та вечеря, обід-перекус);
переїзди (з Івано-Франківська і назад);
робота інструктора;
оплата входу до заповідників;
використання групового спорядження (аптечка, газовий пальник, котли і т.п.) .

Що НЕ включено:

особисте спорядження (спальник, рюкзак – ваші, але можемо дати в оренду).

ВАРТІСТЬ ПРОКАТУ

місце в наметі: 140 грн/4 дні;
спальний мішок: 200 грн/4 дні;
рюкзак: 200 грн/4 дні;
килимок (каремат): 40 грн/4 дні;
трекінгові палиці: 120 грн/4 дні.

З КИМ

Розмір групи – від 4 до 10 учасників. Частіше ми збираємо невеликі команди: легше знайти спільну мову, комфортніше йти в одному темпі. Також це вимога екосвідомого принципу «не залишати слідів у дикій природі».

ЩО ПО ПОГОДІ

Погода в Карпатах мінлива, тому будь-який прогноз – ненадійний. Перед конкретною датою походу ми спробуємо якнайточніше сказати, до якої погоди готуватися.

В середньому в Карпатах в теплий період року (травень-вересень) вдень при ясній погоді температура +15…+20 градусів вдень та +3…+7 вночі. Якщо день хмарний і дощовий, то температура і вдень, і вночі приблизно однакова: +5…+15. Загальний принцип формування погодних умов у горах: з кожною сотнею метрів набору висоти температура знижується, а кількість опадів зростає.

Дощі тут падають в середньому вдвічі-втричі частіше, ніж на решті території України; а у травні та вересні вночі можливі заморозки. Найвологіший місяць в році – червень, найсухіший і найтепліший – серпень.

Дощів тут багато, тому не варто економити на водостійкому одязі та спорядженні. Часто вітряно: хороша куртка та міцний намет – обов’язкові.

1 день: місто Івано-Франківськ – село Ділове – річка Білий;

2 день: річка Білий – полонина Лисича – гора Піп Іван Мармароський, 1936 м – полонина Латандур;

3 день: полонина Латандур – водоспад Ялинський – річка Білий;