Пов’язку на око (іл. 101.1) починають накладати з двох фіксуючих турів бинта навколо чола — потім з потилиці бинт ведуть під вухом, через око на чоло і знову повертають його до потилиці. Ходи бинта чергують. Перед зав’язуванням пов’язки кінцеві смужки бинта обводять навколо чола й потилиці.
Іл. 101.1. Пов'язка на око
Іл. 101.2. Пов’язка на вухо
Іл. 101.3. Пов'язка у формі очіпка на тім'яній ділянці голови
Пов’язку на вухо (іл. 101.2) накладають, закріплюючи її двома ходами навколо шиї, наступний тур роблять через голову, починаючи його за здоровим вухом і продовжуючи на хворе. Далі бинт ведуть знову навколо шиї на потилицю, потім на чоло, навколо нього.
На тім’яну ділянку накладають пов’язку у формі очіпка (іл. 101.3), для чого стрічку із бинта накладають через тім’я так, щоб кінці бинта звисали по обидві сторони обличчя (їх потім зав'язують під підборіддям). Ходами бинта, які зближаються паралельно і проводяться під кінцями стрічки спереду вух, закривають поступово верхню частину голови. На потилично-тім'яну ділянку накладають пращоподібну пов'язку (іл. 101.4).
Іл. 101.4. Пов'язка на потилично-тім'яну ділянку
Іл. 101.5. Пов'язка на палень
На ділянку ліктьового суглоба накладають пов'язку у формі «вісімки»: попередньо зігнувши руку хворого в суглобі під прямим кутом, двома ходами бинта спочатку закріплюють бинт навколо плеча, а потім через суглоб навкоси ведуть бинт на передпліччя і закріплюють навколо нього; потім бинт знову ведуть косо через суглоб на плече і так далі, чергуючи ходи бинта, що сходяться, і кругові ходи бинта. Не можна за поранень ліктьового суглоба накладати пов'язку на повністю розігнуту руку; тому що це положення є нераціональним і невиправданим для подальшого лікування і відновлення функції ушкодженої кінцівки.
На кисть накладають пов'язку у формі «вісімки», для цього, закріпивши бинт навколо зап'ястя, опускають кінець його до основи п'ятого пальця і обводять через долоню навколо 2-го, 3-го та 4-го пальців. Потім від основи 2-го пальця бинт ведуть навскоси через тил кисті, пересікають перший косий хід і т. д., повторюючи в тому ж порядку всі ходи бинта; закріплюють кінець бинта на зап'ясті.
Під час бинтування пальця (іл. 101.5) бинт ведуть з тильного боку кисті на палець, залишаючи кінець на рівні передпліччя.
Довівши бинт до нігтьової фаланги, переходять на долонну поверхню пальця і ведуть до основи пальця; потім бинтують палець навколо і, закріпивши бинт за залишений спочатку на рівні передпліччя довгий кінець, повторюють перші ходи вздовж пальця. Коли палець буде достатньо закритий, закріплюють навколо нього бинт круговими ходами в напрямку від нігтьової фаланги до основи пальця, де зв'язують бинт із залишеним вільним кінцем. За необхідності, повторюючи ходи бинта через палець, переходять на інші пальці. Отже, накладаючи пов'язку на кілька пальців, кожен із них забинтовують окремо.
На грудну клітку накладають пов'язку у формі «вісімки». Перші ходи бинта роблять навколо грудної клітки знизу вгору, потім перехрещують через обидва надпліччя, щоб укріпити пов'язку. Останні ходи бинта знову направляють навколо грудної клітки.
На живіт накладають кругову пов'язку; бинт при цьому ведуть знизу вгору, перекриваючи кожним наступним туром попередній.
На ноги пов'язки накладають за таким же принципом, що й на руки: за поранення нижньої третини стегна — колосоподібну, середньої третини — спіральну з перегинами, а на вищі ділянки кінцівки — у формі «вісімки», закріплюючи її на поясі.
Іл. 101.6. Т-подібна пов'язка
На колінний суглоб накладають пов'язку, як і на ліктьовий суглоб, на стопу — як на кисть і променево-зап'ястний суглоб.
Для бинтування ділянки промежини зручно використовувати Т-подібну пов'язку (іл. 101.6); для цього навколо живота накладають бинту формі паска і прив'язують до нього по середній лінії кінці бинта. Бинт ведуть униз через промежину і піднімають потім його до паска. Перегнувши бинт через пасок, роблять зворотній хід через промежину до паска і т. д.